Метотрексат цена инструкция при ревматоидном артрите

ГЛАВНЫЙ КИТАЙСКИЙ ВРАЧ ПО СУСТАВАМ ДАЛ БЕСЦЕННЫЙ СОВЕТ:
ВНИМАНИЕ! Если у Вас нет возможности попасть на прием к ХОРОШЕМУ врачу - НЕ ЗАНИМАЙТЕСЬ САМОЛЕЧЕНИЕМ! Послушайте, что по этому поводу говорит ректор Китайского медицинского университета Профессор Пак.

И вот какой бесценный совет по восстановлению больных суставов дал Профессор Пак:

Читать полностью >>>

Характеристика заболевания

Ревматоидный артрит – это хроническое воспалительное заболевание суставов. Причиной его становятся сбои в работе иммунной системы человека. Иногда она начинает атаковать здоровые клетки. Поражаются чаще всего суставы рук, обычно сразу с двух сторон. Но могут быть затронуты воспалением любые суставы, а также сердечно-сосудистая, нервная система, кожа, органы зрения.

Подвержены этому заболеванию в основном женщины средних лет, хотя встречается ревматоидный артрит в любом возрасте, у представителей обоих полов. Считается, что есть генетическая предрасположенность к этой болезни, унаследованная от родителей.

Но причиной повышенной активности иммунной системы по отношению к суставам могут стать разные факторы:

  • бактерии и вирусы;
  • вредные привычки, особенно курение;
  • сильное переохлаждение;
  • травма;
  • тяжелое эмоциональное потрясение.

Под влиянием таких причин в организме происходит сбой. Иммунная система начинает атаковать клетки суставов, принимая их за чужеродные. Возможно, сначала в суставе остаются бактерии или вирусы после перенесенного инфекционного заболевания. Но продолжается такой процесс долгие годы, даже когда инфекции в суставе уже не осталось.

Распознать ревматоидный артрит неспециалисту сложно, поэтому очень важно вовремя обратиться к врачу и обследоваться. На развитие именно этой формы артрита может указывать наличие таких признаков:

  • симметричное поражение мелких суставов кисти;
  • воспаление нескольких суставов, в основном пальцев, коленей, локтей, шейного отдела позвоночника;
  • утренняя скованность в движениях;
  • стойкие боли, не проходящие после приема НПВП;
  • деформация суставов, нарушение их функций;
  • системное поражение организма – утомляемость, повышение температуры, похудение.
Осмотр руки врачом

Препарат Метотрексат производится зарубежными и отечественными фармацевтическими компаниями в двух формах – раствор для инъекций и таблетки в оболочке. Таблетированная форма выпускается в дозировках 2,5 мг, 5 мг и 10 мг, а растворы помещаются в ампулы объемом 1, 5 и 10 мл. Упаковывают препарат в картонные коробки, внутри которой присутствует аннотация.

Основным действующим веществом является метотрексат. В качестве вспомогательных выступают целлюлоза, кремния диоксид, моногидрат лактозы, кукурузный крахмал и т.д. Дополнительными компонентами раствора являются вода для инъекций, натрия хлорид и натрия гидроокись, которые обеспечивают высокую биодоступность состава и быструю абсорбцию.

Одним из известных производителей, который выпускает Метотрексат, является Эбеве – компания из Австрии. Приобрести таблетки Метотрексат можно в аптеках по цене от 230 руб. до 250 руб. Такая упаковка содержит 50 драже. Цена на Метотрексат в форме раствора равняется 130-150 руб. за ампулу.

Метотрексат при ревматоидном артрите

Применение Метотрексата при ревматоидном артрите

Взаимодействие Метотрексата с другими группами лекарств

Лечение ревматоидного артрита метотрексатом очень эффективно и инструкция по его применению простая, но существует ряд серьезных побочных эффектов, на которые необходимо обратить внимание.

Со стороны системы кроветворения: лейкопения, нейтропения, лимфопения (особенно Т- лимфоциты), тромбоцитопения, анемия.

Со стороны пищеварительной системы: анорексия, тошнота, рвота, стоматит, гингивит, глоссит, фарингит; редко — энтерит, диарея, зрозивно-язвенные поражения ЖКТ, желудочно-кишечное кровотечение; в отдельных случаях (при длительном ежедневном применении) — нарушение функции печени, повышение активности печеночных трансаминаз, перипортальный фиброз и цирроз печени, некроз печени, жировая дистрофия печени, панкреатит.

Со стороны ЦНС и периферической нервной системы: энцефалопатия (при введении многократных доз интратекально, проведении лучевой терапии в области черепа), утомление, слабость, спутанность сознания, атаксия, тремор, раздраженность, судороги, кома; при интратекальном введении метотрексата — головокружение, неясность зрения, головную боль, боли в области спины, ригидность затылочных мышц, судороги, паралич, гемипарез.

Со стороны дыхательной системы: редко — интерстициальный пневмонит, фиброз легких, обострение легочных инфекций.

Метотрексат цена инструкция при ревматоидном артрите

Со стороны мочевыделительной системы: цистит, нефропатия, нарушение функции почек (повышение уровня креатинина, гематурия).

Со стороны репродуктивной системы: нарушение процесса оогенеза, сперматогенеза, снижение либидо/импотенция, изменение фертильности, тератогенные эффекты.

Со стороны органов чувств: конъюнктивит, избыточное слезотечение, катаракта, светобоязнь, корковая слепота (при применении в высоких дозах), нарушение зрения.

Дерматологические реакции: кожная эритема и/или сыпь, кожный зуд, телеангиэктазии, фурункулез, депигментация или гиперпигментация, yгри, шелушение кожи, фолликулит, алопеция (редко), обострение радиационного дерматита.

Аллергические реакции: лихорадка, озноб, сыпь, крапивница, анафилаксия, злокачественная экссудативная эритема (синдром Стивенса-Джонсона), токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла), фотосенсибилизация.

Прочие: иммуносупрессия (снижение устойчивости к инфекционным заболеваниям), недомогание, остеопороз, гиперурикемия, васкулит, артралгия/миалгия.

Метотрексат следует принимать очень аккуратно, не соединяя его с лекарственными препаратами, способствующими удлинению времени его воздействия и усиливающими его токсичность. К таким препаратам относятся нестероидные противовоспалительные средства, барбитураты, кортикостероиды и тетрациклины.

Одновременное использование Метотрексата с фолиевой кислотой способствует снижению его эффективности.

revmatoidniy-artrit

Использование Метотрексата с антибиотиками пенициллиновой группы может способствовать снижению почечного клиренса.

В случае одновременного использования метотрексата с препаратами, в состав которых входит ацикловир, есть вероятность развития неврологических нарушений.

Активным действующим веществом препарата является метотрексат – антагонист фолиевой кислоты, цитостатик (оказывающий противоопухолевое действие) и антиметаболит. В состав растворов также входят вода для инъекций и метилпарабен. В таблетки дополнительно добавляют формообразующие вещества – крахмал и целлюлоза, а также диоксид кремния.

Метотрексат способен оказывать несколько действий на организм человека:

  • Противовоспалительный.
  • Цитостатический.
  • Подавляющий иммунитет.
  • Цитотоксический.

Высокой чувствительностью к активному веществу препарата обладают быстро делящиеся клетки, благодаря чему снижается производство лейкоцитов и подавляется иммунитет. Так как в основе заболевания лежат аутоиммунные процессы, при которых организм самостоятельно нападает на свои же клетки, прием Метотрексата при ревматоидном артрите помогает приостановить процессы разрушения и добиться ремиссии.

Цитостатическое действие подавляет рост соединительной ткани в суставах, приостанавливая разрушение хрящей. Метотрексат предотвращает дальнейший рост эрозий на костной ткани, которые возникают в результате нарушения созревания оболочки сустава.

Основа лечения ревматоидного артрита – иммуносупрессивная терапия, что объясняется аутоиммунной природой болезни. При таких патологиях иммунитет человека нападает на собственные клетки, разрушая ткани, органы и здоровые суставы. Благодаря иммуносупрессивной терапии удается приостановить развитие симптоматики и затормозить разрушительные процессы, протекающие в сочленениях. Цитостатики препятствуют росту соединительной ткани в суставе, медленно разрушающей хрящи и субхондральные отделы костей.

Действие препарата от ревматоидного артрита заключается в блокировании фермента, расщепляющего фолиевую кислоту. Метотрексат нарушает синтез дизоксиуридинмонофосфата и тимидинмонофосфата, блокируя образование РНК, ДНК и белков. Медикамент не позволяет клеткам вступать в фазу синтеза дочерней молекулы ДНК на матрице родительной ДНК-молекулы. Препарат относится к средствам первого ряда, которые применяются при базисном лечении ревматоидного артрита.

Метотрексат при ревматоидном артрите снижает выработку иммунокомпетентных клеток и элементов синовиальной мембраны, фибробластов (основных клеток соединительной ткани). Подавление процесса развития и размножения таких клеток способствует предотвращению деформации и активного воспаления сочленений. Метотрексат прекращает костные эрозии, возникающие как следствие атак активно разрастающихся тканей синовиальной оболочки сустава.

Согласно инструкции, одновременный прием лекарства с антибиотиками пенициллинового ряда способствует снижению почечного клиренса. При приеме Метотрексата с содержащими ацикловир препаратами есть риск неврологических нарушений. Некоторые медикаменты, способствуют удлинению срока действия Метотрексата и увеличивают риск токсического воздействия препарата. К таким относятся:

  • нестероидные противовоспалительные средства;
  • тетрациклины;
  • кортикостероиды;
  • барбитураты.

Препарат относится к лекарствам базисной терапии пациентов с ревматоидным артритом, полиартритом. Такой состав подавляет симптоматику патологии, предупреждает разрушение костной ткани, стойкую деформацию суставов. Лекарство влияет на клетки, которые быстро делятся. Его механизм действия заключается в нарушении метаболического цикла фолиевой кислоты, оказания противовоспалительного и противоопухолевого действия.

Изначально Метотрексат разрабатывался для борьбы с раком. Препарат для химиотерапии, нашел применение не только для лечения злокачественных опухолей, но и для аутоиммунных болезней – ревматоидного артрита. Метотрексат блокирует деление клетки, заменяя необходимую для осуществления процесса фолиевую кислоту.

Применение Метотрексата обеспечивает гибель клеток, вызывающих воспаление в суставах. Препарат подавляет синтез элементов, запускающих и поддерживающих воспалительную реакцию, а также усиливает продуцирование веществ с противовоспалительным действием. В результате таких изменений снижается воспаление в суставах, ослабевает или полностью проходит скованность и боль при ревматоидном артрите.

Препарат для лечения патологии используют практически всегда. Исключением становятся случаи неэффективности лекарства, наличия индивидуальной непереносимости у конкретного пациента, а также проявление большого количества побочных реакций.

Различные формы выпуска Метотрексата

Различные формы выпуска Метотрексата

Формы выпуска

Ліофілізат для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: пориста маса або порошок від жовтого, оранжевого до жовто-коричневого кольору, неоднорідного забарвлення, гігроскопічний.

Лекарство Метотрексат является российским аналогом австрийского препарата Метотрексат Эбеве. Медикамент продается в нескольких формах выпуска:

  • таблетки по 2,5, 5 и 10 мг в полипропиленовых флаконах по 50 штук в каждом;
  • раствор для инъекций по 50мг/5 мл в ампулах их темного стекла;
  • концентрат для капельниц 100 мг/1 мл во флаконах по 5, 10 и 50 мл.

Лекарственное средство Метотрексат для удобства применения выпускается в нескольких формах:

  • Таблетки, содержащие по 2,5 или 10 мг активного вещества.
  • Ампулы по 5 мл, содержащий раствор в концентрации 50 мг.
  • Флаконы для внутривенного введения – концентрация действующего вещества 100 мг/1 мл.

Прежде, чем врач назначит препарат Метотрексат при ревматоидном артрите, необходимо провести комплексное исследование анализа крови, анализ функций печени и сделать рентгенологическое исследование.

metotrexat

В составе метотрексата содержится действующее вещество метотрексат и дополнительные вещества.

Формы выпуска метотрексата следующие:

  • таблетки 2,5 мг, 5 мг и 10 мг.;
  • раствор для инъекций 10 мг (уколы в ампулах для инъекций);
  • концентрат для приготовления раствора для инфузий (импортного производства фирмы Эбеве Австрия).

Метотрексат в виде раствора для инъекций может вводиться не только внутримышечно, но и внутривенно, внтуриартериально или интратекально.

Метотрексат в виде таблеток следует принимать внутрь перед приемом пищи, не разжевывая, запивая водой.

Плюсы использования препарата

Лекарство от ревматоидного артрита Метотрексат может вызывать побочные реакции организма. Такие проявления можно ослабить, если принимать одновременно фолиевую кислоту. У препарата есть более безопасные аналоги (Инфликсимаб, Ритуксимаб), но они менее эффективны Метотрексата, поэтому применяются в редких случаях.

Основные достоинства использования Метотрексата такие:

  • Высокоэффективный, поэтому является ключевым лекарством при лечении ревматоидного артрита;
  • Допускается любая продолжительность курса лечения;
  • Снимает воспаление в элементах сустава и устраняет все сопутствующие симптомы;
  • Помогает пациенту легче переносить физические нагрузки;
  • Отлично сочетается с другими лекарствами для борьбы с ревматоидным артритом;
  • Раннее начало применения Метотрексата обеспечивает мягкое течение болезни;
  • Экономичность в использовании и доступная цена лекарства.

Противопоказания Метотрексата

Медикамент разрешен к применению не всем пациентам с ревматоидным артритом. Врач-ревматолог может отказаться от назначения Метотрексата при таких факторах у пациента:

  • беременность;
  • злоупотребление алкоголем (спирт увеличивает токсичность медикамента, делая его опасным для жизни);
  • тяжелые инфекционные патологии;
  • поражение печени, легких, почек;
  • лучевая терапия, химиотерапия, рак.

Несмотря на высокую эффективность, Метотрексат при ревматоидном артрите назначают не всем больным. При некоторых состояниях прием этого препарата противопоказан. Связан такой запрет с его способностью подавлять иммунную систему. При этом организм становится очень чувствителен к инфекциям. По этой причине препарат не назначают при инфекционных заболеваниях или при иммунодефиците.

Ознакомьтесь со статьей:Женщина рассматривает рентген кисти рукиКак лечится артрит?

Противопоказан Метотрексат также детям до 3 лет, женщинам при беременности и во время кормления грудью. Для ребенка он очень токсичен, поэтому из-за способности проникать в грудное молоко и через плацентарный барьер его не применяют в это время. Стоит помнить, что при приеме Метотрексата исключается возможность зачатия. Должно пройти несколько месяцев после окончания курса лечения.

К противопоказаниям также относится повышенная чувствительность к компонентам препарата, некоторые болезни крови и алкоголизм. Этот препарат совершенно несовместим с алкоголем, так как при таком сочетании усиливаются его токсические свойства.

Кроме того, Метотрексат негативно действует на желудочно-кишечный тракт, а выводится через печень и почки. Поэтому при серьезных патологиях этих органов его применять нельзя. Противопоказан Метотрексат при язвенной болезни, гепатите, подагре, почечной недостаточности.

Головная боль

Это лекарство противопоказано при выраженных анемии, лейкопении, нейтропении, тромбоцитопении. Нельзя применять метотрексат при почечной недостаточности; печеночной недостаточности; во время беременности; в период грудного вскармливания. Также противопоказано применение препарата при повышенной чувствительности к метотрексату и/или любым другим компонентам препарата.

Мужчинам и женщинам детородного возраста во время лечения метотрексатом и, как минимум, в течение 3 месяцев после лечения этим препаратом следует применять надежные методы контрацепции, т.к. есть риск для плода ребенка зачатого в этот период.

Препарат обладает эмбриотоксическим и тератогенным действием, поэтому прием Метотрексата беременными женщинами запрещен. Это может привести к выкидышам и рождению детей с уродствами. Если беременность наступает на фоне приема Метотрексата — дальнейшее использование лекарства прекращают и решают с врачами вопрос сохранения наступившей беременности или ее прерывания.

В инструкции по применению Метотрексата при ревматоидном артрите указано, что его нельзя использовать пациентам при следующих патологиях и состояниях:

  • Иммунодефицит, СПИД;
  • Недостаточности печени и почек;
  • Колит, плеврит, асцит;
  • Плохие показатели крови – низкий уровень тромбоцитов и лейкоцитов;
  • Беременность;
  • Герпес, ветряная оспа и прочие патологии инфекционной этиологии.
Противопоказания к применению Метотрексата

Противопоказания к применению Метотрексата

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Метотрексат – похідне фолієвої кислоти, належить до цитотоксичних засобів класу антиметаболітів. Він діє під час S-фази клітинного циклу і конкурентно інгібує фермент дигідрофолатредуктазу, запобігаючи таким чином відновленню дигідрофолату до тетрагідрофолату, що є необхідним для синтезу ДНК та реплікації клітин.

Активно проліферуючі тканини, такі як злоякісні утворення, кістковий мозок, фетальні клітини, слизова оболонка ротової порожнини і кишечнику, клітини сечового міхура, зазвичай чутливіші до метотрексату. Оскільки проліферація злоякісних тканин швидша за норму, метотрексат може порушувати їхній розвиток, не завдаючи незворотної шкоди здоровим тканинам.

Фармакокінетика.

Приблизно 50 % метотрексату зв’язується з білками плазми крові. Після розподілу метотрексат накопичується переважно у печінці, нирках та селезінці у вигляді поліглутаматів, які можуть утримуватися протягом тижнів та місяців. При застосуванні у низьких дозах у цереброспінальну рідину проникає мінімальна кількість метотрексату.

Приблизно 10 % від прийнятої дози метаболізується у печінці. Головним метаболітом метотрексату є 7-гідроксиметотрексат.

Метотрексат виводиться переважно у незміненому стані нирками (шляхом фільтрації у клубочках і активної секреції у проксимальних канальцях).

Приблизно 5-20 % метотрексату і 1-5 % 7-гідроксиметотрексату виводиться з жовчю. Наявна виражена ентерогепатична рециркуляція метотрексату.

Метотрексат цена инструкция при ревматоидном артрите

У пацієнтів із порушеннями функції нирок виведення метотрексату відбувається значно повільніше. Невідомо, чи впливають порушення функції печінки на виведення метотрексату.

Побочные эффекты

Применение препарата иногда может сопровождаться побочными действиями:

  • Диарея и тошнота;
  • Стоматит, язвы, конъюнктивит и другие заболевания, связанные с реакцией слизистых оболочек;
  • Судороги, усталость, головная боль;
  • Малокровие, лейкопения, тромбоцитопения;
  • Цирроз, жировой гепатоз, панкреатит;
  • Крапивница, фурункулез;
  • Выпадение волос;
  • Нарушение половых функций;
  • Цистит, гематурия, почечная недостаточность.

Ослабить выраженность проявления отрицательных последствий применения Метотрексата можно с помощью применения фолиевой кислоты одновременно с Метотрексатом. Но эффективность последнего при ревматоидном артрите будет заметно снижена.

Побочные эффекты при использовании лекарства

Побочные эффекты при использовании лекарства

Теперь Метотрексат является самым распространенным базовым препаратом в терапии ревматоидного артрита. Он помогает значительно улучшить состояние пациента и убрать воспаление. Достигается это за счет того, что действующее вещество препарата стимулирует синтез аденозина. Этот фермент влияет на воспалительные процессы и иммунные реакции организма.

В результате этих процессов уменьшаются симптомы ревматоидного артрита. Постепенно проходит воспаление, исчезает боль, восстанавливается подвижность сустава. Получается, что Метотрексат защищает ткани суставов от атак иммунной системы. Правильное применение препарата позволяет пациенту надолго забыть о своей болезни. По результатам клинических исследований положительный результат лечения наблюдался у 80% пациентов.

Несмотря на то, что лечение ревматоидного артрита Метотрексатом проводится в малых дозах, он все равно может вызывать серьезные побочные действия. Поэтому так важно правильно подобрать дозировку препарата.

Метотрексат цена инструкция при ревматоидном артрите

Чаще всего Метотрексат вызывает нарушения работы органов пищеварения: тошноту, рвоту, диспепсические явления, снижение аппетита. Возможно появление язвочек на слизистой рта, высыпаний на коже. Иногда меняется состав крови – снижается уровень лимфоцитов и эритроцитов. Может также развиться склонность к кровотечениям из носа. Часто при приеме Метотрексата возникают инфекционные и вирусные заболевания.

Реже встречаются мигренеподобные боли в голове, нарушение координации движений, слабость. Может снизиться половое влечение, появиться депрессия, нарушение работы легких.

Если лекарство не отменяют при появлении таких симптомов, развиваются серьезные болезни ЖКТ. У некоторых пациентов наблюдается канальцевый ацедоз почек (сокращение кислот, выводимых с мочой) и корковая слепота, представляющая собой нарушение зрения. Продолжительное лечение Метотрексатом повышает риск развития цирроза печени и остеопороза. На фоне приема препарата возникает:

  • стоматит;
  • дерматит;
  • фурункулез;
  • конъюнктивит;
  • светочувствительность;
  • лихорадка;
  • фурункулез;
  • слезотечение;
  • гиперпигментация кожи.

Метотрексат – серьезный препарат, поэтому при его приеме может возникать целый ряд побочных эффектов:

  • Реакция гиперчувствительности – сыпь на теле, повышение температуры, крапивница, анафилактический шок.
  • Со стороны органов пищеварения – тошнота, рвота, анорексия, фарингиты, стоматиты, эрозии пищеводы, кровотечения, нарушение функции печени, цирроз и некроз.
  • Со стороны центральной нервной системы – изменение сознания, сонливость, судорожные припадки, головные боли, приступы головокружения, раздражительность.
  • Органы мочевыделения – цистит, сбои в функционировании почек.
  • Органы деторождения – нарушение созревания спермы и яйцеклеток, дисменорея, выкидыши, внутриутробные аномалии развития.
  • Дерматологические проблемы – сыпь, угри, волдыри, фурункулез, повышение чувствительности к ультрафиолету, эритемы.
  • Органы дыхания – пневмония, присоединение легочной инфекции.
  • Зрительная система – конъюнктивиты, светобоязнь, различные нарушения зрения, слезотечение.
  • Другие реакции – общая слабость и недомогание, повышение восприимчивости к различным инфекционным болезням.

Протипоказання

Онкологічні захворювання (зокрема гострий лімфоцитарний лейкоз, неходжкінська лімфома, рак молочної залози, хоріокарцинома).

  • Гіперчутливість до метотрексату або до інших компонентів препарату.
  • Значні порушення функції печінки (рівень білірубіну {amp}gt; 85,5 мкмоль/л).
  • Зловживання алкоголем.
  • Порушення функції нирок (кліренс креатиніну {amp}lt; 20 мл/хв).
  • Наявні порушення з боку системи кровотворення (зокрема гіпоплазія кісткового мозку, лейкопенія, тромбоцитопенія або виражена анемія).
  • Тяжкі, гострі або хронічні інфекції (наприклад, туберкульоз або ВІЛ).
  • Стоматит, виразки слизової оболонки ротової порожнини або травного тракту.
  • Період вагітності або годування груддю (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).
  • Вакцинація живими вакцинами у період лікування метотрексатом.

Как применять метотрексат при ревматоидном артрите

Назначение Метотрексата при ревматоидном артрите

Выбирать лечение ревматоидного артрита Метотрексатом в форме уколов или таблеток – решает врач. Дозировку и продолжительно терапевтического курса тоже определяет медицинский специалист. При отсутствии эффекта от лечения придется сменить лекарственный препарат на другой.

Метотрексат Эбеве или лекарство от другого производителя с таким же активным компонентом нужно принимать 1 раз в неделю. Схема лечения требует пить лекарство в один и тот же день недели, в одно и то же время суток, до еды. Запивать таблетки большим количеством воды, не сочетать с алкоголем. В день приема нельзя употреблять нестероидные противовоспалительные средства. Общая терапия обычно занимает минимум 6 месяцев.

После лечения необходимо закрепить полученный результат, чтобы продлить период ремиссии. Для этого пациенту рекомендуется принимать лекарство, не допускающее повторную активизацию воспалительного процесса в суставе. Препарат подбирает врач индивидуально.

Иногда лечение ревматоидного артрита может проводиться с помощью уколов на основе метотрексата. Дозировка в этом варианте тоже определяется в индивидуальном порядке врачом. Начинается она обычно от 7,5 мг, а максимальная доза не должна превышать 25 мг в неделю. До 30 мг повышать дозу можно только в особо сложных случаях.

Такой способ лечения уместно задействовать, если не помогает терапия таблетками, а также, если у пациента обнаружены проблемы с всасыванием веществ органами ЖКТ. Уколы делают внутримышечно либо в спинномозговой канал. Также разрешено введение в вену или аорту. Существует аналог Метотрексата, который следует вводит больному под кожу, но он назначается гораздо реже.

Применение лекарства в ампулах

Применение лекарства в ампулах

Схема приема

Согласно полученным в ходе исследований данным, есть связь между появлением побочных эффектов при приеме препарата и дефицитом в организме фолиевой кислоты. Во время лечения патологии Метотрексатом клеточные запасы фолатов быстро снижаются, при этом у пациентов увеличивается концентрация гомоцистеина (аминокислоты, которая образуется при метаболизме метионина).

Метотрексат и фолиевая кислота при ревматоидном артрите обязательно принимаются одновременно, иначе у больного будет стремительно накапливаться гомоцистеин. Лечение медикаментом усиливает негативный процесс особенно сильно на том этапе, когда повышается дозировка препарата для достижения терапевтического эффекта.

Фолиевую кислоту назначают сразу после начала курса лечения Метотрексатом или в течение первых 6 месяцев терапии, при этом частота проявления нарушений со стороны сердечно-сосудистой системы и желудочно-кишечного тракта снижается на 70%. Фолиевая кислота минимизирует риск развития алопеции и болезней слизистых оболочек.

Инструкция к препарату не определяет единой дозировки для всех больных. Потому что по отношению к Метотрексату схема лечения выбирается индивидуально для каждого пациента. Обычно дозировка колеблется от 7,5 до 25 мг. Но нельзя принимать сразу большую дозу. Сначала препарат назначается в минимальной дозировке. Постепенно, каждые 2-3 недели, она увеличивается. Врач наблюдает за пациентом, чтобы определить, какая дозировка действует на него положительно.

После определения нужной дозы Метотрексат принимают в таком количестве. Эта доза выпивается за один раз. Только иногда рекомендуют пить лекарство в 2-3 приема с промежутком в 12 часов. Но обычно принимается Метотрексат 1 раз в неделю. Очень важно, чтобы это всегда был один и тот же день. Например, выбирают для приема Метотрексата понедельник.

Обычно начинают терапию именно с таблеток. Но если возникают нарушения со стороны органов пищеварения, переходят на инъекции. Дозировку при этом определяют так же, как при приеме таблеток. Уколы Метотрексата делаются тоже раз неделю.

Обычно первые результаты лечения наблюдаются уже на второй месяц. Но заметное улучшение будет не раньше, чем через полгода. Меньший срок приема Метотрексата бесполезен. Эффективность лечения сильно зависит от соблюдения периодичности приема.

Таблетки в руке и стакан воды

Поскольку Метотрексат является антагонистом фолиевой кислоты, в период лечения ревматоидного артрита организм пациента может испытывать ее недостаток. Чтобы восполнить дефицит такого водорастворимого витамина, врач назначает его дополнительный прием.

Прием Метотрексата при ревматоидном артрите

Употреблять фолиевую кислоту в той дозе, которую обозначит ревматолог, разрешается только в те дни, когда Метотрексат не принимается. Иногда принимать витамин рекомендуют вместе со стартом курса лечения, а иногда позже, но в течение первых 6 месяцев терапии.

Лечение Метотрексатом и фолиевой кислотой позволит пациенту снизить риск проявления побочных эффектов, избежать алопеции, поражений слизистых оболочек.

Особливі заходи безпеки

Оскільки Метотрексат не містить консервантів, допускається лише одноразове розчинення та відбір препарату з флакона, а невикористані розчини необхідно утилізувати.

Метотрексат не можна змішувати з іншими лікарськими препаратами в одному інфузійному мішку або флаконі.

При маніпуляціях з препаратом необхідно дотримуватися правил поводження з цитотоксичними речовинами. Необхідно вживати заходів для запобігання потраплянню розчинів метотрексату на шкіру і слизові оболонки. Слід користуватися захисними рукавичками та окулярами. Якщо препарат усе ж таки потрапив на шкіру або слизові оболонки, уражену ділянку слід негайно промивати великою кількістю води.

Для усунення тимчасового відчуття печіння можна користуватися пом’якшувальним кремом для рук. При наявності загрози абсорбції великої кількості метотрексату, незалежно від шляху абсорбції, необхідне лікування із застосуванням лейковорину.

Вагітні медичні працівники не повинні працювати з препаратом.

Аналоги Метотрексата при ревматоидном артрите

Залишки препарату і всі інструменти та матеріали, які використовували для приготування розчину для інфузій і введення препарату, слід знищувати згідно з затвердженою процедурою утилізації відходів цитотоксичних речовин.

У разі амбулаторного застосування не слід виливати залишки препарату у каналізацію або викидати їх з іншими відходами.

Отмена препарата

При успешном лечении необходимо правильно закончить терапевтический курс. Отказываться от препарата резко нельзя, потому что внезапная отмена Метотрексата может спровоцировать обострение заболевания, которое сопровождается снижением подвижности сустава, усилением болевых ощущений.

При достижении стойкой ремиссии пациенту назначается прием поддерживающей дозы по 2,5 мг в неделю. Когда именно отказаться от лекарства полностью, принимает решение лечащий врач в индивидуальном порядке.

Обострение заболевания при отмене препарата

Обострение заболевания при отмене препарата

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Алкоголь, гепатотоксичні та гематотоксичні препарати. Ризик гепатотоксичної дії метотрексату зростає у разі регулярного вживання алкоголю або супутнього приймання інших гепатотоксичних препаратів. При лікуванні метотрексатом пацієнтів, які приймають інші гепато- і гематотоксичні препарати (наприклад, лефлуномід, метамізол), необхідна особлива обережність.

Пероральні антибіотики. Антибіотики для перорального застосування (зокрема тетрацикліни, хлорамфенікол та антибіотики широкого спектра дії, що не абсорбуються) можуть впливати на ентерогепатичну циркуляцію внаслідок інгібування мікрофлори кишечнику або пригнічення бактеріального метаболізму.

Антибіотики. Такі антибіотики як пеніциліни, глікопептиди, сульфонаміди, ципрофлоксацин і цефалотин у поодиноких випадках можуть знижувати нирковий кліренс метотрексату, внаслідок чого може підвищуватися його концентрація у сироватці крові та посилюватись токсична дія на систему кровотворення і шлунково-кишковий тракт. Ципрофлоксацин також знижує канальцеву секрецію у нирках, тому застосовувати метотрексат з цим антибіотиком потрібно під ретельним наглядом.

Пробенецид, слабкі органічні кислоти, піразоли та нестероїдні протизапальні препарати. Пробенецид, слабкі органічні кислоти (наприклад, петльові діуретики) та піразоли (фенілбутазон) можуть уповільнювати виведення метотрексату, внаслідок чого може зростати його концентрація у сироватці крові та посилюватись гематологічна токсичність.

Препарати, які діють несприятливо на кістковий мозок. При супутній терапії препаратами, які можуть спричиняти побічні ефекти на кістковий мозок (наприклад, сульфонамід, триметоприм/сульфаметоксазол, хлорамфенікол, піриметамін), слід враховувати можливість розвитку більш виражених гематологічних порушень (у поодиноких випадках – гострої панцитопенії).

Препарати, які спричиняють дефіцит фолатів. При супутній терапії препаратами, які спричиняють дефіцит фолатів (наприклад, сульфонамідами, триметопримом/ сульфаметоксазолом), токсична дія метотрексату може посилюватись. Особлива обережність також необхідна при лікуванні пацієнтів з наявним дефіцитом фолієвої кислоти в організмі. І навпаки, супутній прийом фолієвої кислоти може знижувати ефективність терапії метотрексатом.

Інші протиревматичні препарати. При комбінованому застосуванні з іншими протиревматичними препаратами (наприклад, солями золота, пеніциламіном, гідроксихлорохіном, сульфасалазином, азатіоприном, циклоспорином) токсична дія метотрексату зазвичай не посилюється.

Сульфасалазин. Хоча при комбінованому застосуванні з сульфасалазином дія метотрексату може потенціюватися внаслідок пригнічення синтезу фолієвої кислоти сульфасалазином (у результаті чого може зростати частота побічних ефектів), однак під час декількох клінічних досліджень такі ефекти спостерігалися лише у поодиноких випадках.

Інгібітори протонної помпи. При одночасному застосуванні метотрексату та інгібіторів протонної помпи (наприклад, омепразолу, пантопразолу або лансопразолу) можливе зниження чи затримка ниркового кліренсу метотрексату і відповідно до непрямого підвищення концентрації препарату у плазмі. Пантопразол може інгібувати ниркову елімінацію метаболіту 7‑гідроксиметотрексату, що в одному випадку супроводжувалося розвитком міалгії та тремору.

Напої, які містять кофеїн і теофілін. Під час лікування метотрексатом необхідно уникати надмірного вживання напоїв, які містять кофеїн (кави, солодких напоїв, які містять кофеїн, чорного чаю) та теофілін, оскільки ефективність метотрексату може знижуватися.

Алкалоїди барвінку можуть підвищувати внутрішньоклітинні концентрації метотрексату і поліглутаматів метотрексату.

Зв’язаний з білками плазми крові метотрексат може заміщуватися саліцилатами, сульфонамідами, фенітоїном, тетрациклінами, хлорамфеніколом, сульфазолом, доксорубіцином, циклофосфамідом і барбітуратами. Високий рівень у плазмі крові незв’язаного метотрексату призводить до підвищення токсичності. Саліцилати, фенілбутазон, фенітоїн, барбітурати, транквілізатори, протизаплідні засоби для перорального застосування, тетрацикліни, похідні амідопірину, сульфонаміди та рамінобензоєва кислота витісняють метотрексат зі зв’язків з альбуміном сироватки крові, внаслідок чого зростає біологічна доступність останнього (опосередковане збільшення дози).

Необхідно брати до уваги фармакокінетичну взаємодію між метотрексатом і флуклоксациліном (при цьому знижується площа під фармакокінетичною кривою для метотрексату), антиконвульсантами (знижується концентрація метотрексату в крові) і 5‑фторурацилом (збільшується період напіввиведення 5-фторурацилу).

Після застосування метотрексату разом з оксациліном і омепразолом в окремих випадках було відзначено суттєве підвищення концентрації метотрексату в сироватці крові. Повідомляли про взаємодію між лефлуномідом і метотрексатом (з розвитком цирозу печінки, м’язово-скелетних інфекцій та зниженням кількості тромбоцитів).

У разі одночасного застосування з іншими цитостатиками кліренс метотрексату може знижуватися.

Засоби для анестезії на основі окису азоту можуть посилювати вплив метотрексату на метаболічне перетворення фолієвої кислоти, наслідком чого є непрогнозоване пригнічення функцій кісткового мозку високого ступеня тяжкості та стоматит. Для зниження інтенсивності таких явищ необхідне введення фолінату кальцію.

L-аспарагіназа має антагоністичний вплив на метотрексат при їх супутньому введенні.

Колестирамін може посилювати позаниркове виведення метотрексату за рахунок втручання у процес ентерогепатичної циркуляції.

При одночасному введенні концентрату еритроцитів потрібний спеціальний нагляд за пацієнтом. У пацієнтів, яким проводиться переливання крові після інфузій метотрексату протягом 24 годин, може відзначатися підвищена токсичність через тривалі високі концентрації метотрексату у сироватці крові.

У поодиноких випадках кортикостероїди зумовлювали дисемінований оперізувальний лишай у пацієнтів з оперізуючим лишаєм або постгерпетичну невралгію при одночасному застосуванні метотрексату.

Супутнє застосування меркаптопурину та метотрексату може підвищити концентрацію меркаптопурину у плазмі крові, імовірно, за рахунок сповільнення метаболізму меркаптопурину.

Таким чином, одночасне застосування може потребувати коригування дози.

Зниження рівня фенітоїну у плазмі крові спостерігалось у пацієнтів з гострим лімфобластним лейкозом під час індукційної терапії, яка, на додаток до преднізону, вінкристину і 6-меркаптопурину, також включала метотрексат у високій дозі з кальцію фолінатом як захисну терапію.

Піриметамін або ко-тримоксазол у поєднанні з метотрексатом можуть спричинити панцитопенію, імовірно, через додаткове інгібування редуктази дигідрофолієвої кислоти під дією цих речовин і метотрексату.

Введення прокарбазину під час терапії метотрексатом у високих дозах збільшує ризик порушення функції нирок.

При застосуванні метотрексату у комбінації з іншими лікарськими засобами цитостатичної дії слід враховувати уповільнене виведення метотрексату.

При проведенні променевої терапії у період отримання пацієнтом метотрексату можливе збільшення ризику некрозу м’яких тканин та кісток.

Вітамінні комплекси і препарати заліза для перорального застосування, що містять фолієву кислоту, можуть змінювати реакцію організму на терапію метотрексатом.

Комбіноване лікування метотрексатом і ретиноїдами, наприклад, ацитретином або етретинатом, збільшує ризик розвитку гепатотоксичності.

Чем можно заменить

После согласования с врачом в отдельных случаях можно применять препараты-аналоги Метотрексата. На фармакологическом рынке присутствует целый ряд лекарств, который допустимо применять при ревматоидном артрите:

  • Методжект;
  • Триксилем;
  • Трексан;
  • Зексат;
  • Эветрекс;
  • Метотрексат Лахема.

Действие метотрексата

Перечисленные аналоги Метотрексата при ревматоидном артрите содержат такой же активный компонент, но заменять Метотрексат на любой из аналогов самостоятельно категорически запрещено. Указанные лекарства также обладают специфическими противопоказаниями и побочными реакциями, которые нужно заранее изучить.

Метотрексат – это наиболее эффективный, доступный и безопасный лекарственный препарат, позволяющий бороться с ревматоидным артритом. Важно в процессе терапии следовать обозначенным доктором дозировкам, соблюдать все рекомендации, чтобы свести к минимуму риск развития сложных побочных эффектов.

Аналоги Метотрексата

Аналоги Метотрексата

Особливості застосування

Лікування метотрексатом слід здійснювати під наглядом досвідченого лікаря-онколога.

Метотрексат слід застосовувати з великою обережністю при лікуванні пацієнтів із мієлосупресією, порушеннями функції нирок, пептичною виразкою, виразковим колітом, виразковим стоматитом, діареєю, поганим загальним станом, а також при лікуванні маленьких дітей і людей літнього віку.

При наявності плеврального ексудату або асциту необхідно провести дренування до початку лікування метотрексатом. Якщо це неможливо, терапію метотрексатом не призначати.

При появі симптомів токсичної дії на травний тракт (зазвичай спочатку розвивається стоматит) лікування метотрексатом має бути призупинено, оскільки у разі продовження терапії можливий розвиток геморагічного ентериту та перфорація кишечнику, які становлять загрозу для життя пацієнта.

Під час терапії метотрексатом пацієнти мають перебувати під ретельним наглядом з метою своєчасного виявлення ознак можливої токсичної дії та побічних ефектів. Враховуючи ризик тяжких або навіть летальних токсичних реакцій, пацієнтів необхідно детально проінформувати щодо можливих ускладнень та рекомендованих запобіжних заходів.

Введення дозами, що перевищують 20 мг на тиждень, асоціюється зі значним зростанням токсичного впливу, особливо пригнічення функцій кісткового мозку.

Слід не допускати потрапляння метотрексату на шкіру та слизові оболонки. У випадку контакту забруднену ділянку слід промити великою кількістю води.

Рекомендовані дослідження та запобіжні заходи

Перед початком лікування метотрексатом або при продовженні терапії після перерви необхідно проводити аналіз крові з визначенням лейкоцитарної формули і кількості тромбоцитів, рівнів печінкових ферментів, білірубіну, альбуміну сироватки крові, а також рентгенографічне обстеження органів грудної клітки і функціональні ниркові тести. При наявності клінічних показань призначати дослідження з метою виключення туберкульозу та гепатиту.

Обстеження ротової порожнини і горла для виявлення змін слизових оболонок.

Аналіз крові з визначенням лейкоцитарної формули і кількості тромбоцитів. Навіть при застосуванні у звичайних терапевтичних дозах метотрексат може раптово спричиняти пригнічення системи кровотворення. У разі значного зниження кількості лейкоцитів чи тромбоцитів лікування метотрексатом слід негайно припинити і призначити симптоматичну підтримуючу терапію.

Пацієнтів необхідно проінструктувати щодо необхідності негайно повідомляти лікарю про будь-які ознаки і симптоми, що свідчать про розвиток інфекції. При супутній терапії гематотоксичними препаратами (наприклад, лефлуномідом) необхідно ретельно стежити за кількістю лейкоцитів і тромбоцитів у крові. Лейкопенія і тромбоцитопенія зазвичай виникають на 4-й — 14-й день після введення метотрексату.

Друга фаза лейкопенії рідко виникає на 12-й – 21-й день після застосування метотрексату. При лікуванні пухлинних захворювань терапію метотрексатом слід продовжувати, тільки якщо потенційна користь переважує ризик тяжкої мієлосупресії. Першими ознаками цих небезпечних для життя ускладнень можуть бути:

Механизм действия препарата

пропасниця, біль у горлі, виразки слизової оболонки порожнини рота, грипоподібні симптоми, сильне виснаження, носові і шкірні кровотечі. Під час тривалої терапії у пацієнтів літнього віку спостерігалась мегалобластна анемія. При проведенні довготривалої терапії із застосуванням метотрексату необхідне проведення біопсії кісткового мозку.

Функціональні печінкові проби. Особливу увагу необхідно приділяти виявленню ознак ушкодження печінки. Лікування метотрексатом не слід розпочинати або необхідно призупиняти у разі будь-яких відхилень результатів функціональних печінкових тестів або біопсії печінки. Зазвичай показники нормалізуються протягом двох тижнів, після чого лікування за рішенням лікаря може бути продовжено.

При застосуванні метотрексату за ревматологічними показаннями немає підстав для проведення біопсії печінки з метою моніторингу гепатотоксичної дії препарату. При лікуванні хворих на псоріаз необхідно оцінювати доцільність проведення біопсії печінки до або у процесі лікування метотрексатом, виходячи із сучасних наукових рекомендацій.

При такій оцінці необхідно диференціювати пацієнтів без факторів ризику і пацієнтів групи ризику (наприклад, які раніше зловживали алкоголем, зі стійко підвищеним рівнем активності печінкових ферментів, захворюваннями печінки в анамнезі, спадковими захворюваннями печінки у сімейному анамнезі, хворих на цукровий діабет, пацієнтів з надмірною масою тіла, а також тих, які раніше приймали гепатотоксичні препарати або контактували з гепатотоксичними хімічними речовинами).

Проби для визначення активності ферментів не дозволяють надійно прогнозувати морфологічні зміни внаслідок гепатотоксичного впливу, тобто навіть при нормальних рівнях трансміназ наявний фіброз можливо визначити лише за результатами гістологічного аналізу, або, рідше, наявний цироз печінки.

Необхідні подальші дослідження для визначення того, чи є серійні біохімічні тести печінки або тести на визначення вмісту пропептиду колагену ІІІ типу достатніми для своєчасного виявлення гепатотоксичного впливу. Подібні оцінки повинні бути диференційованими, із урахуванням відсутності або наявності факторів ризику у пацієнта, таких, наприклад, як зловживання у минулому алкоголем, стійке підвищення вмісту печінкових ферментів, захворювання печінки в анамнезі, наявність спадкових захворювань печінки у членів сім’ї, цукровий діабет, ожиріння та попереднє лікування гепатотоксичними лікарськими засобами або контакт із гепатотоксичними хімікатами, або тривала терапія із застосуванням метотрексату, або отримання сукупною дозою 1,5 г та більше. При стійкому збільшенні активності печінкових ферментів слід розглянути доцільність зменшення дози або скасування подальшої терапії.

Оскільки метотрексат чинить токсичну дію на печінку, у період лікування препаратом не слід без явної необхідності призначати інші гепатотоксичні препарати. Також необхідно уникати або значною мірою обмежити споживання алкоголю. Особливо ретельно контролювати рівні печінкових ферментів потрібно у пацієнтів, які одержують супутню терапію іншими гепатотоксичними і гематотоксичними препаратами (зокрема лефлуномідом).

Метотрексат може спричинити реактивацію інфекції гепатиту В або її ускладнення, з летальним наслідком у деяких випадках. Деякі випадки реактивації гепатиту В спостерігалися після відміни метотрексату.

Особлива обережність потрібна при проведенні терапії пацієнтам з інсулін-залежним цукровим діабетом, оскільки є повідомлення про окремі випадки розвитку цирозу печінки на тлі терапії із застосуванням метотрексату без попереднього збільшення активності трансаміназ.

Функціональні ниркові проби і дослідження сечі. У випадку підвищення вмісту креатиніну в сироватці крові необхідне зменшення дози препарату. У випадку підвищення вмісту креатиніну в сироватці крові до рівня понад 2 мг/мл подальшу терапію із застосуванням метотрексату проводити не слід. Оскільки метотрексат виводиться переважно із сечею, у пацієнтів із порушеннями функції нирок може спостерігатися підвищення концентрації метотрексату в крові, наслідком чого можуть бути тяжкі побічні реакції.

Необхідно ретельно контролювати стан пацієнтів, у яких можливі порушення функції нирок (наприклад, хворих літнього віку). Це особливо важливо у разі супутньої терапії препаратами, що знижують екскрецію метотрексату, чинять несприятливу дію на нирки (зокрема нестероїдні протизапальні препарати) або на систему кровотворення. Дегідратація також може потенціювати токсичну дію метотрексату. Рекомендоване збільшення лужності сечі та примусове збільшення сечовиділення.

Дослідження дихальної системи. Необхідно уважно стежити за симптомами можливого розвитку порушень функції легень і, при необхідності, призначати дослідження функції легень. Легеневі захворювання вимагають швидкої діагностики і відміни метотрексату. Поява у період лікування метотрексатом відповідної симптоматики (особливо сухого, непродуктивного кашлю) або розвиток неспецифічного пневмоніту можуть свідчити про потенційну небезпеку ураження легень.

У таких випадках метотрексат слід відмінити і ретельно обстежити хворого. Хоча клінічна картина може варіювати, у типового пацієнта з легеневим захворюванням, спричиненим застосуванням метотрексату, спостерігається підвищення температури тіла, кашель із ядухою, гіпоксемія, а також легеневі інфільтрати на рентгенівських знімках.

При диференціальній діагностиці необхідно виключати інфекційні захворювання. Ураження легень може розвиватися при лікуванні метотрексатом у будь-яких дозах. Захворювання легенів, спричинені метотрексатом, не завжди є повністю оборотними. Захворювання легенів, спричинені метотрексатом, такі як пневмоніт, можуть починатися раптово та на будь-якому етапі терапії, не завжди минають повністю та спостерігалися при застосуванні метотрексату усіма терапевтичними дозами (у тому числі низькою дозою, по 7,5 мг/тиждень).

У випадку захворювання легень, спричиненого метотрексатом, слід розпочати кортикостероїдну терапію. У подальшому терапія із застосуванням метотрексату не поновлюється. У період терапії із застосуванням метотрексату можливі опортуністичні інфекції, у тому числі плазмоклітинна пневмонія, що може призвести до летального наслідку. При наявності у пацієнта симптомів порушень легеневих функцій слід примати до уваги можливість наявності плазмоклітинної пневмонії.

Оскільки метотрексат впливає на імунну систему, він може змінювати реакцію на вакцинацію і впливати на результати імунологічних тестів. Особлива обережність необхідна при лікуванні пацієнтів з неактивними, хронічними інфекціями (такими як оперізувальний лишай, туберкульоз, гепатит В або С) через їхню можливу активацію. У період лікування метотрексатом не слід проводити вакцинацію живими вакцинами.

Отзывы

Метотрексат с успехом применяется при ревматоидном артрите уже несколько десятков лет. Положительные отзывы о его использовании отмечают высокую эффективность, особенно в сочетании в НПВП и кортикостероидами. Пациенты отмечают быстрое стихание боли, исчезновение отека и воспаления. Кроме того, многим нравится невысокая цена препарата – упаковку, необходимую на 2 месяца лечения, можно приобрести за 250-300 рублей. Отрицательные же отзывы чаще всего связаны с наличием побочных эффектов или с несоблюдением схемы приема.

ЕленаУ меня тяжелое течение ревматоидного артрита. Врач долго не мог мне подобрать лечение. Сульфасалазин у меня вызывал расстройство пищеварения, а кортикостероиды помогали лишь на время. И только после того, как я начала применять Метотрексат, почувствовала облегчение. Принимаю его уже 2 года, и очень довольна, так как снова могу двигаться без боли. Этот препарат серьезный, но при правильном применении никаких проблем не возникает.

АннаМне только недавно назначили Метотрексат. До этого я даже с трудом ложку держала, теперь же свободно все делаю по дому сама. Мне препарат очень нравится, с ним я смогла отказаться от приема гормонов, которые считаю очень вредными.

МарияМне Метотрексат не понравился. Считаю, что это очень тяжелый препарат. Мне долго не могли подобрать его дозировку, сначала он не действовал, но тошнота от него все равно чувствовалась. И все же пришлось отказаться от него, только деньги зря потратила.

Метотрексат сейчас является самым доступным, безопасным и эффективным средством для лечения ревматоидного артрита. Но стоит помнить о том, что назначать его может только врач. А при неправильном приеме возможны серьезные побочные эффекты.

Отзывы о применении Метотрексата в большинстве своем положительные, лекарство применяется для лечения ревматоидного артрита в течение нескольких десятков лет. Отмечается высокая эффективность медикамента, боль уходит быстро, снимается воспаление и отек. Также пациентам нравится цена препарата. Отрицательные отзывы обычно связаны с наличием побочных эффектов от приема лекарства.

По отзывам пациентов Метотрексат – это эффективное средство, которое помогает при лечении ревматоидного артрита. Очень важно начать его применение на ранней стадии, тогда можно добиться длительной ремиссии заболевания. Из побочных эффектов, почти все пациенты отмечают тошноту и рвоту, которые потом проходят. Если врач назначил правильную дозу и ведет наблюдение за больным количество побочных эффектов бывает незначительным.

Лиля, диагноз ревматоидный артрит

Маргарита, диагноз ревматоидный артрит

Елена, диагноз ревматоидный артрит

Ревматоидный артрит — лечение народными средствами и питанием.

Состав и механизм действия препарата

Медикамент содержит активное вещество метотрексат, относящийся к антиметаболитам – структурным аналогам фолиевой кислоты. Порошок характеризуется кристаллической структурой оранжевого или желтого оттенка. Состав лекарства от ревматоидного артрита

  • 1 таблетка содержит 2,5 мг метотрексата;
  • 1 доза инъекции – 10 мг активного компонента, вода очищенная, натрия хлорид, натрия гидроксид;
  • концентра для приготовления инфузии – 100 мг в 1 мл действующего вещества, вода очищенная, натрия хлорид, бензойная кислота, натрия гидроксид.

Передозування

Побочные реакции при лечении

Симптоми передозування. Спостерігаються переважно симптоми, пов’язані з пригніченням системи кровотворення та травної системи. Симптомами є лейкоцитопенія, тромбоцитопенія, анемія, панцитопенія, нейтропенія, мукозит, стоматит, виразкове ураження слизових оболонок ротової порожнини, нудота, блювання, виразкове ураження шлунково-кишкового тракту та шлунково-кишкові кровотечі.

Профілактика передозування. При введенні метотрексату у дозі понад 100 мг/м2 ППТ терапію необхідно супроводжувати введенням кальцію фоліанту.

Лікування при передозуванні. Специфічним антидотом метотрексату є кальцію фолінат. Він нейтралізує побічні токсичні ефекти метотрексату.

У разі випадкового передозування кальцію фолінат вводити внутрішньовенно або внутрішньом’язово у дозі, що рівна або вища за дозу метотрексату, не пізніше ніж через 1 годину після застосування метотрексату. Потім ввести ще кілька доз кальцію фолінату, поки концентрація метотрексату у сироватці крові не стане нижчою за 10 -7 моль/л.

У разі значного передозування може виникнути необхідність у гідратації організму та підлужуванні сечі для запобігання випаданню осаду метотрексату та/або його метаболітів у ниркових канальцях. Звичайний гемодіаліз і перитонеальний діаліз не покращують виведення метотрексату. Забезпечити ефективний кліренс метотрексату можна шляхом інтенсивного інтермітуючого гемодіалізу із використанням діалізаторів з високою проникністю (high-flux).

Побічні реакції

Частота і тяжкість побічних реакцій, як правило, залежать від дози, способу застосування та тривалості лікування метотрексатом. Оскільки тяжкі побічні реакції можуть виникати навіть при низькій дозі і на будь-якому етапі терапії, необхідний регулярний і частий контроль з боку лікаря. Більшість побічних реакцій є оборотними при їх виявленні на ранній стадії. Однак деякі з тяжких побічних реакцій, названих нижче, можуть у дуже рідкісних випадках призвести до раптового летального наслідку.

При виникненні побічних реакцій слід зменшити дозу, якщо це необхідно, залежно від тяжкості та інтенсивності, або припинити терапію і вжити належних заходів (див. розділ «Передозування»). Якщо лікування метотрексатом поновлюється, його слід продовжувати з обережністю, за умови ретельної оцінки необхідності терапії та підвищеної пильності щодо можливого рецидиву токсичного впливу.

Мієлосупресія і запалення слизової оболонки, як правило, є дозолімітуючими токсичними ефектами. Їх тяжкість залежить від дози, способу і тривалості застосування метотрексату. Запалення слизової оболонки виникає приблизно через 3-7 днів після застосування метотрексату, лейкопенія і тромбоцитопенія виникає через 4-14 днів після застосування метотрексату. Мієлосупресія і запалення слизової оболонки зазвичай минають протягом 14 днів у пацієнтів з непорушеними механізмами виведення.

Найчастіше повідомляється про такі побічні реакції як тромбоцитопенія, лейкопенія, стоматит, біль у животі, анорексія, нудота і блювання (особливо протягом перших 24-48 годин після введення метотрексату), зниження кліренсу креатиніну, а також збільшення активності печінкових ферментів (АЛТ [GPT], АСТ [GOT]), лужної фосфатази та білірубіну.

Значення частоти визначені з використанням таких умов: дуже часто ({amp}gt; 1/10), часто ({amp}gt; 1/100, {amp}lt; 1/10), нечасто ({amp}gt; 1/1000, {amp}lt; 1/100), рідко ({amp}gt; 1/10000, {amp}lt; 1/1000), дуже рідко ({amp}lt; 1/10000), частота невідома (не може бути оцінена за наявними даними).

Інфекції та інвазії: часто – оперізувальний лишай; нечасто – опортуністичні інфекції, які можуть бути летальними у деяких випадках, включаючи пневмонію; рідко – сепсис; дуже рідко – нокардіоз, гістоплазмоз, криптококовий мікоз, гепатит, спричинений вірусом простого герпесу, розсіяне ураження вірусом простого герпесу, сепсис із летальним наслідком, цитомегаловірусні інфекції.

Доброякісні, злоякісні та неспецифічні новоутворення (включаючи кісти та поліпи): нечасто – злоякісні новоутворення; дуже рідко – синдром лізису пухлини.

З боку системи кровотворення та лімфатичної системи: дуже часто – лейкопенія, тромбоцитопенія; часто – анемія, панцитопенія, мієлосупресія, агранулоцитоз; рідко – мегалобластна анемія; дуже рідко – апластична анемія, еозинофілія, нейтропенія, лімфаденопатія та лімфопроліферативні розлади.

З боку імунної системи: нечасто – алергічні реакції, анафілактичний шок, алергічний васкуліт, пропасниця, імуносупресія; дуже рідко – гіпогаммаглобулінемія

З боку обміну речовин і харчування: нечасто – цукровий діабет.

Психічні розлади: нечасто – депресія; рідко – зміни настрою, минущі розлади чутливості.

Препарат Метотаб

З боку нервової системи: часто – головний біль, втома, сонливість, парестезії; нечасто – судоми, енцефалопатія/лейкоенцефалопатія (у разі парентерального застосування), геміпарез, запаморочення, сплутаність свідомості; рідко – парез, розлади мовлення, включаючи дизартрію та афазію, мієлопатія (після люмбального застосування);

Внутрішньовенне введення метотрексату також може призвести до гострого енцефаліту і гострої енцефалопатії з летальним наслідком.

З боку органів зору: рідко – порушення зору (затуманення зору, помутніння зору), важка дизопія невідомої етіології; дуже рідко – періорбітальний набряк, блефарит, сльозотеча і світлобоязнь, кон’юнктивіт, минуща сліпота, втрата зору.

З боку серця: рідко – гіпотонія; дуже рідко – ексудативний перикардит, тампонада порожнини перикарда, перикардит.

З боку судинної системи: нечасто – васкуліт (як симптом тяжкої токсичності); рідко – тромбоемболічні явища (включаючи артеріальний тромбоз, тромбоз судин головного мозку, тромбофлебіт, тромбоз глибоких вен, тромбоз вен сітківки і легеневу емболію).

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки і середостіння: часто – легеневі ускладнення на основі інтерстиціального пневмоніту, альвеоліту, які можуть мати летальний наслідок (див. розділ «Особливості застосування»); нечасто – легеневий фіброз, плеврит, рідко – фарингіт; дуже рідко – хронічне інтерстиціальне обструктивне захворювання легень, астмоподібні реакції з кашлем, задишкою та патологічним результатом тесту легеневої функції, пневмоцистна пневмонія.

З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто – стоматит, біль у животі, анорексія, нудота, блювання (особливо протягом перших 24-48 годин після введення метотрексату); часто –діарея; нечасто – шлунково-кишкові виразки і кровотечі, панкреатит; рідко – ентерит, гінгівіт, мелена; дуже рідко – криваве блювання; частота невідома – неінфекційний перитоніт.

З боку жовчовивідних шляхів: дуже часто – збільшення активності печінкових ферментів (АЛТ (GPT), АСТ (GOT)), лужної фосфатази та білірубіну; нечасто – жирові перетворення печінки, хронічний фіброз печінки і цироз печінки, зниження сироваткового альбуміну; рідко – гепатотоксичність, гострий гепатит; дуже рідко – поновлення хронічного гепатиту, гострий некроз печінки, гостре захворювання печінки, печінкова недостатність; частота

невідома – реактивація інфекції гепатиту В, посилення інфекції гепатиту С.

З боку шкіри та підшкірної жирової клітковини: часто – екзантема, еритема, свербіж; нечасто – випадання волосся, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), герпетичний шкірний висип, світлочутливість, кропив’янка, посилення пігментації шкіри, порушення загоєння ран;

дуже рідко – фурункульоз, телеангіектазія, гостра параніхія.

Псоріатичні ураження можуть посилюватися під дією УФ-випромінювання при одночасному застосуванні метотрексату. Дерматит та сонячні опіки, спричинені випромінюванням, можуть повторитися під час застосування метотрексату (так звані реакції пам’яті).

З боку скелетно-м’язової системи і сполучної тканини: нечасто – артралгія/міалгія, остеопороз; рідко – перелом у зв’язку з напруженням.

З боку нирок та сечовивідних шляхів: дуже часто – зниження кліренсу креатиніну; нечасто – тяжка нефропатія, ниркова недостатність, цистит з виразкою, порушення сечовипускання, дизурія, олігурія, анурія; рідко – гіперурикемія, підвищення концентрації сечовини і креатиніну в сироватці крові; дуже рідко – азотемія, гематурія, протеїнурія.

Вагітність, післяпологовий період та перинатальні стани: нечасто – вроджені вади плода; рідко – аборт; дуже рідко – загибель плода.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: нечасто – вагінальні виразки та запалення; рідко – порушення менструального циклу; дуже рідко – порушення овогенезу/ сперматогенезу, імпотенція, безпліддя, втрата лібідо, минуща олігоспермія, виділення з піхви, розлади циклу, гінекомастія.

Побічні реакції при інтратекальному застосуванні метотрексату

Токсичність для ЦНС, можлива після інтратекального застосування метотрексату, може проявлятися по-різному:

  • гострий хімічний арахноїдит (запалення павутинної оболонки), який проявляється через головний біль, дорсалгію, ригідність потиличних м’язів і пропасницю;
  • підгостра мієлопатія, що характеризується, наприклад, парапарезом/параплегією (з участю одного або декількох корінців спинного нерва);
  • хронічна лейкоенцефалопатія, яка проявляється через сплутаність свідомості, дратівливість, сонливість, атаксію, деменцію, судоми і кому. Це отруєння ЦНС може прогресувати далі і призвести до летального наслідку.

Існують підтвердження того, що супутнє черепне опромінення та інтратекальне застосування метотрексату збільшує частоту лейкоенцефалопатії. Після інтратекального введення метотрексату слід ретельно перевіряти пацієнта щодо можливих ознак нейротоксичності (подразнення мозкових оболонок, минущий або постійний параліч, енцефалопатія).

Інтратекальне і внутрішньовенне введення метотрексату також може призвести до гострого енцефаліту і гострої енцефалопатії з летальним наслідком.

Були повідомлення про пацієнтів з перивентрикулярною лімфомою ЦНС, у яких виникала мозкова грижа після інтратекального застосування метотрексату.

Показания к применению

title

Терапию Метотрексатом назначают пациентам с ревматоидным поражением суставов. Другими показаниями к применению лекарства являются:

  • острый лимфобластный лейкоз;
  • грибовидный микоз с тяжелым течением;
  • тяжелые формы псориаза;
  • трофобластические опухоли.

Помимо лечения ревматоидного полиартрита, Метотрексат применяют в терапии целого ряда других заболеваний:

  • Ревматоидный полиартрит (поражение сразу нескольких групп суставов); подробнее о полиартрите →
  • Системная склеродермия.
  • Системная красная волчанка.
  • Некоторые формы лейкоза.
  • Рак пищевода, почки, мочевого пузыря и другие виды онкологических патологий.
  • Микоз.
  • Бронхиальная астма при невозможности применять стероидные препараты.
  • Неспецифический язвенный колит.
  • Рассеянный склероз.

Запрещено пить Метотрексат при наличии следующих противопоказаний:

  • Повышенная чувствительность организма к компонентам препарата.
  • Почечная и печеночная недостаточность.
  • Состояния, сопровождающиеся иммунодефицитом.
  • Асцит.
  • Стоматит.
  • Гепатиты В и С.
  • Различные формы анемии.
  • Тромбоцитопеническая пурпура.
  • Ветряная оспа или опоясывающий лишай.
  • Язвенная болезнь желудка и двенадцатиперстной кишки.
  • Период беременности и кормления грудью.

Инструкция по применению Метотрексата при ревматоидном артрите

При лечении ревматоидного артрита начальная доза Метотрексата обычно составляет 7,5 мг 1 раз в неделю. Метотрексат в этом случае вводится одномоментно внутривенно, внутримышечно или пьется в виде таблеток — по 2,5 мг через каждые 12 часов (всего 3 дозы).

Для достижения нужного эффекта недельная доза может быть повышена, но при этом она не должна превышать 20 мг. При достижении оптимального клинического эффекта следует начинать снижение дозы до достижения наиболее низкой, но эффективной дозы.

Оптимальная длительность терапии назначается врачом!

Метотрексат действует постепенно – результат приема препарата будет заметен минимум через 14 дней, а иногда только через 1,5 месяца после начала терапии появляются ощутимые результаты.  Минимальный курс лечения Метотрексатом составляет полгода.

Терапию препаратом начинают иногда даже перед подтверждением диагноза, при быстром прогрессировании патологии. Чем дольше развивается ревматоидный артрит, тем выше риск инвалидизации или даже смерти человека, поэтому активность патологического процесса крайне важно быстро снизить. Четкой инструкции по правильному приему лекарства при ревматоидном артрите нет, назначают Метотрексат зачастую по общей схеме применения, поскольку врач не может знать, сколько доз препарата поможет больному.

Лечение, как правило, проводится таблетированной формой Метотрексата. При побочных эффектах со стороны пищеварительной системы рекомендованы внутривенные или внутримышечные уколы. Доза лекарства составляет 6,5-26 мг. Прием начинают с минимальной дозировки, спустя пару недель ее увеличивают. Начальную дозу наращивают до появления выраженного клинического эффекта или симптомов непереносимости.

После этого заболевания лечат в установленной индивидуальной эффективной дозе, прием Метотрексата осуществляют раз в неделю. Иногда врач назначает дробный прием с делением дозы на 2-3 или больше приема, с интервалом в 12 часов. Поскольку полная ремиссия при ревматоидном артрите крайне редка, пациенту показана длительная терапия.

В ампулах

Препарат чаще назначается в форме таблеток, а подкожное или внутривенное введение Метотрексата целесообразно лишь в случаях, когда использование таблеток провоцирует побочные эффекты со стороны органов ЖКТ. Точную дозировку подбирает врач каждому пациенту индивидуально, учитывая степень тяжести поражения суставов, стадию заболевания и особенности организма больного.

Таблетки

Таблетки принимается внутрь целиком и запивается большим количеством воды. Режим приема и дозировку врач подбирает на основе специфики патологии. При терапии ревматоидного артрита начальная доза Метотрексата равна 7,5 мг дважды в неделю, после ее могут постепенно увеличивать до появления клинического результата.

Передозировка

Превышение допустимой дозировки медикамента Метотрексат не проявляется специфическими симптомами. Факт передозировки устанавливается по уровню концентрации активного вещества в плазме крови. При этом незамедлительно используют антидот, которым служит кальция фолинат. Вводимая доза вещества должна быть равной или превышать принятую дозу Метотрексата.

Врач может назначить дополнительные уколы фолината по мере необходимости. Перед введением каждой последующей порции препарата и спустя 6 часов в течение процесса устранения передозировки посредством антидота определяют рН мочи. Данные меры сводят к минимуму риск развития нефропатии. Дополнительно используют комплекс мер по ликвидации последствий передозировки, включающий подщелачивание мочи и гидратацию организма.

Совместимость Метотрексата и алкоголя

Одновременное употребление спиртовых напитков с Метотрексата от хронического воспаления суставов грозит дисульфирамподобной реакцией. Молекулы медикамента, контактируя с этанолом, вызывают интоксикацию, которая выражается сильными головными болями, тошнотой, рвотой, покраснением кожи лица, шеи и груди, тахикардией, жаром, судорогами конечностей. Чтобы устранить осложнения, вызванные приемом алкоголя при противовоспалительной терапии, согласно инструкции, следует:

  • прекратить употреблять спиртное;
  • в течение 4 часов пить максимально много воды;
  • если препарат принимался курсом, алкоголь противопоказан к применению в течение последующих 3-30 дней (в зависимости от указаний доктора);
  • негативное действие сочетания медикамента с алкоголем прогнозируемо вне зависимости от используемой формы Метотрексата, будь то таблетки или мазь.

Аналоги и стоимость

Структурные аналоги Метатрексата по действующему веществу:

  • Веро Метотрексат;
  • Зексат;
  • Методжект;
  • Метотрексат (Эмтексат);
  • Метотрексат для инъекций;
  • Метотрексат Лахема;
  • Метотрексат натрия;
  • Метотрексат ЛЭНС;
  • Метотрексат Тева;
  • Метотрексат Эбеве;
  • Трексан;
  • Эветрекс.

Стоимость Метотрексата зависит от формы выпуска. Одна упаковка таблетированной формы препарата в дозировке 2,5 мг 50 шт. таблеток стоит около 300 рублей. В более высокой дозировке (5 мг) лекарство стоит дороже – около 400-500 рублей. Упаковка таблеток с самой большой концентрацией обойдется около 600 рублей.

Ампулы Метотрексата с раствором для инъекций стоят дороже – за 5 ампул нужно отдать примерно 1300 рублей. Точная цена зависит от фирмы-производителя, ценовой политики аптечного пункта и города, в котором будет производиться покупка лекарства.

screenshot_11

Существуют и аналоги Метотрексата:

  • Метотрексат-Эбеве (около 250 рублей за 50 шт. таблеток в дозе 2,5 мг).
  • Метортрит (500 рублей за 1 ампулу с раствором 10 мг).
  • Метотрексат-Тева (230 рублей за 1 ампулу с раствором 25 мг).

Метотрексат на сегодняшний день считается препаратом выбора в терапии ревматоидного артрита. При начале приема следует помнить, что существует риск развития побочных эффектов, особенно при нарушении графика приема и дозировки. Из всех существующих препаратов Метотрексат считается самым эффективным, безопасным и недорогим средств.

Положительное воздействие при лечении ревматоидного артрита, артроза и других воспалительных заболеваний суставов оказывает Методжект – основной аналог Метотрексата, который некоторые врачи считают даже более эффективным. Тем не менее, последний отличается чистотой состава, благодаря чему намного реже дает побочные эффекты и чаще показывает стойкие улучшения состояния больного. Другие аналоги препарата это:

  • Веро-Метотрексат;
  • Метотаб;
  • Метотрексат-Тева.

Цена

Препарат из Австрии выпускается в форме таблеток и инъекций, при этом на цену влияет дозировка и количество лекарства в упаковке. Метотрексат можно купить в интернет-магазине, воспользовавшись поиском по виртуальным каталогам. При этом покупатель может заказать доставку лекарства на дом или в ближайшее почтовое отделение. Ниже приведена таблица с примерами цен на Метотрексат в разной дозировке в аптеках Москвы.

Форма препарата

Дозировка, количество

Стоимость в рублях

Таблетки

2,5 мг, 50 шт.

250

Таблетки

5 мг, 50 шт.

До 450

Таблетки

10 мг, 50 шт.

550

Раствор для инъекций

5 мл/50 мг, 5 шт.

От 1300 до 4900.



Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Adblock
detector